Кульмінація олімпійського турніру з керлінгу обернулася скандалом минулого тижня, коли словесна суперечка між канадськими та шведськими гравцями переросла в звинувачення у нечесній грі, приправлені нецензурною лайкою. У той час як медіа та соціальні мережі обговорювали можливе порушення правил – легкий торкання каменю після випуску – справжня історія полягає у глибшому розриві з багаторічними принципами цього виду спорту.
Інцидент: Розбір конфлікту
У матчі, який Канада виграла з рахунком 8:6, віце-скіп шведської команди Оскар Ерікссон звинуватив канадця Марка Кеннеді у незаконному торканні каменю після того, як той покинув його руку. Кеннеді відповів лайкою, двічі наказавши Ерікссону «пішов на хер». Цей момент миттєво став вірусним, а любителі-аналітики розбирали уповільнені повтори та висловлювали свою думку про спорт, який багато хто ніколи всерйоз не дивився.
Хоча Кеннеді, ймовірно, порушив технічне правило, порушення було незначним – на частку дюйма біля лінії скидання, за 93 фути від мети. Також є докази, що інші команди, включаючи шведів, практикують такі непомітні коригування. Технічна сторона майже не має значення.
Дух керлінга: Де криється справжня проблема
Керлінг – це правила; це те, як ці правила дотримуються. Цей вид спорту працює за неписаним кодексом честі, де від гравців очікується самоконтроль та пріоритет чесної гри над перемогою. Цей «дух керлінгу» має першорядне значення.
Шведська команда порушила цей дух, негайно розкритикувавши гру публічно, замість того, щоб довіритися суддям або дотримуватись джентльменських манерів. Канадці відповіли, відкрито відкинувши звинувачення та ескалюючи конфлікт нецензурною лексикою.
Саморегулювання та роль віце-скіпів
Інцидент особливо кричущий, тому що в ньому брали участь віце-скіпи – гравці, які відповідають за підтримання порядку та врегулювання суперечок. У керлінгу, як і гольфі, від гравців очікується, що вони самі визнають свої порушення. Факт, що адміністратори гри самі брали участь у цій сварці, є ганьбою для цього виду спорту.
Історичний прецедент очевидний: незначні порушення зазвичай вирішуються з довірою та спортивним духом. У недавньому парному матчі одна команда випадково штовхнула свій камінь, і супротивник просто попросив їх повернути його на місце без втручання офіційних осіб.
Чому це важливо: За межами олімпійського видовища
Керлінг існує в унікальній ніші – конкурентний, але доброзичливий спорт, який приваблює віддану (але невелику) фан-базу кожні чотири роки. Спалах гніву загрожує зіпсувати репутацію спорту, відомого своєю чесною грою та розслабленою атмосферою.
Довгострокові збитки можуть бути значними. Марк Кеннеді, заслужений керлінгіст, тепер може бути більше запам’ятається цією суперечкою, ніж своїми спортивними досягненнями. Сам спорт ризикує бути певним цим інцидентом довгі роки. Питання в тому, чи це буде аномалією або симптомом ширших змін у спортивній етиці?
Інцидент служить нагадуванням про те, що навіть у найвіддаленіших куточках Олімпійських ігор фундаментальні цінності конкуренції та поваги все ще мають значення. І для тих, хто по-справжньому опікується керлінгом, це скандал, на який варто насрати.
