Типова ситуація: невелике господарство або переробник домовляється про першу поставку за кордон. Ціна узгоджена, обсяг зрозумілий, а потім покупець надсилає перелік документів — і виявляється, що половина позицій там не про митницю, а про лабораторію.
Далі — послідовність кроків, яка економить найдорожчий ресурс у цій історії: час до відвантаження.
Крок 1. Прочитати вимоги покупця раніше, ніж вимоги держави
Це головна помилка новачків — готуватися до перевірки, а не до контракту. Державні вимоги задають нижню межу допуску на ринок. Вимоги покупця майже завжди суворіші, бо мережа чи переробник закладає власний запас міцності.
Тому перше, що варто зробити, — отримати від контрагента письмовий перелік показників і допустимих рівнів. Не «як зазвичай», а конкретний документ. Це визначить усе подальше.
Крок 2. Розібратися, за якими нормами вас оцінюють
Для ринку ЄС базовий документ щодо забруднюючих речовин у харчових продуктах — Регламент (ЄС) 2023/915. Він встановлює максимальні рівні, і продукт, що їх перевищує, не може бути розміщений на ринку — ані самостійно, ані як інгредієнт іншого продукту, ані після змішування з чистішою партією.
В Україні відповідну роль виконує Регламент максимальних рівнів окремих забруднюючих речовин у харчових продуктах, затверджений наказом МОЗ №368 із подальшими змінами — останні внесено наказом №2113 від 11 грудня 2023 року. Норми двох систем зближуються, але збігаються не в усьому, тож орієнтуватися лише на українські значення при експорті ризиковано.
Крок 3. Скласти перелік показників під конкретний продукт
Універсального пакета не існує. Набір залежить від культури й способу переробки:
- Зернові, горіхи, сухофрукти — мікотоксини, зокрема афлатоксини.
- Овочі, ягоди, зелень — залишки пестицидів і нітрати.
- Продукція з лісу, гриби, ягоди, дичина — радіонукліди.
- Практично все — важкі метали й мікробіологічні показники.
Саме тому аналіз харчових продуктів для експорту варто починати з розмови про ринок призначення, а не з готового прайса послуг. Замовлений навмання пакет часто не покриває саме той показник, який цікавить покупця.
Крок 4. Не забути про радіологію там, де її не чекають
Це найчастіше пропущений пункт. Українські виробники звикли, що радіаційна тема стосується окремих регіонів, але закордонний покупець дивиться на країну походження загалом і нерідко вносить цезій-137 і стронцій-90 до переліку за замовчуванням.
Особливо це стосується дикорослої продукції, продуктів переробки лісових ягід і грибів, а також меду. Якщо в контракті такий пункт є, перевірити продукцію на радіонукліди потрібно заздалегідь: отримати протокол за день до завантаження фури не вийде.
Крок 5. Перевіряти сировину, а не лише готовий продукт
Якщо перевищення виявили в готовій партії, у вас залишається один сценарій — не відвантажувати її. Якщо ту саму проблему знайшли на етапі сировини, сценаріїв кілька: змінити постачальника, перерозподілити партії, скоригувати рецептуру.
Різниця в грошах величезна, а коштує вона одного додаткового дослідження на вході. Це, до речі, і є логіка HACCP, обов’язкової для операторів ринку за Законом України №771/97-ВР: контроль у критичних точках, а не приймання по факту.
Крок 6. Забезпечити простежуваність
Законодавство ЄС вимагає можливості відстежити продукт на всіх етапах — від виробництва до роздрібної полиці. Формально маркування — зона відповідальності імпортера, але надати йому всю необхідну інформацію має саме виробник з України.
На практиці це означає, що протокол має однозначно прив’язуватися до партії: дата й місце відбору, обсяг, номер. Дослідження «взагалі по продукції» цю функцію не виконує.
Скільки закладати часу
Мікробіологічні дослідження тривають від трьох робочих днів, бо культури потрібно виростити. Хроматографія на пестициди й мікотоксини — довше. Плюс час на відбір і доставку зразка.
Реалістичний орієнтир для першого контракту — два-три тижні від моменту, коли ви маєте на руках перелік вимог покупця. Акредитовані лабораторії, зокрема «Екодія», приймають зразки з регіонів поштою, тож логістика тут не найвужче місце. Найвужче — почати займатися документами тоді, коли контракт уже підписано, а дата відвантаження стоїть у календарі.