Чому моральний ризик викликав фінансову кризу і як вона продовжує впливати на ринок?
Страхові стандарти ослаблені. Стимули не збігаються. Моральний ризик.
Це не просто buzzwords (модні слівця), якими оперують економісти з 2008 року. Це реальні механізми, що зруйнували світову економіку.
Моральний ризик – це специфічний тип ризику. Він виникає, коли одна сторона приймає невиправдано високий ризик, знаючи, що у разі невдачі витрати понесе хтось інший. Сама така схема усуває наслідки необережної поведінки.
Розглянемо простий приклад із робочого середовища. Якщо компанія оплачує всі дрібні штрафи за водіння, які отримує співробітник, керуючи службовим автомобілем, то у співробітника немає причин бути обережними. Навіщо турбуватися про перевищення швидкості? Не буде жодних фінансових штрафів. Ризик переноситься на інший бік.
Ця динаміка продовжує розширюватись. І коли вона масштабується рівня глобальної фінансової системи, наслідки стають катастрофічними.
Фінансова криза 2007–2009 років
Житловий міхур – це не просто проблема поганих кредитів. Йдеться про те, хто зазнає збитків.
Іпотечні брокери під час кризи грали у небезпечну гру. Вони продавали ризиковані субстандартні іпотеки позичальникам із поганою кредитною історією або взагалі без неї. Ці кредити видавалися під високі відсоткові ставки.
Брокери не залишали ці кредити у себе. Вони об’єднували їх із більш надійними іпотеками в іпотечні цінні папери (MBS), а потім продавали ці папери банкам та інституційним інвесторам.
Ось як проявляється моральний ризик: брокери отримували величезні комісії та бонуси одразу. Вони перекладають ризик дефолту безпосередньо на покупця. Якщо позичальник платить, брокор виграє. Якщо позичальник припиняє платежі, брокер йде зі збереженими комісіями. Інвестори виявляються із токсичними активами на руках.
Коли ринок нерухомості охолоджується, позичальники за субстандартними кредитами перестають вносити платежі. MBS, які багато інвесторів вважали безпечними, виявляються марними.
Фільм «Гра на зниження» (The Big Short) драматизує цю ситуацію, але реальність ще суворіша. Установи припускали, що федеральний уряд втрутиться, і вони мали рацію.
Уряд створив Програму допомоги проблемним активам (TARP). Вона санкціонувала викуп активів на суму 700 мільярдів доларів, щоб запобігти краху банків та фінансових установ. Це припущення, що уряд врятує великих гравців, є моральним ризиком. Інвестори йшли на більші ризики, бо вірили, що уряд покриє збитки.
Медичне страхування та спільне покриття витрат
Моральний ризик не обмежується Уолл-стріт. Він є у вашому плані медичного страхування кожен день.
Люди частіше користуються медичними послугами, якщо вони мають комплексне медичне страхування. Ви можете звернутися до лікаря щодо невеликої проблеми, яка могла б пройти непоміченою. Може бути вибрано більш дороге лікування, якщо доступний дешевший варіант.
Це збільшує витрати страхових компаній. Це також не обов’язково призводить до найкращих результатів для здоров’я. Дослідження показують, що високий рівень використання послуг не обов’язково означає найкращу допомогу.
Тому страхові компанії намагаються стримувати таку поведінку за допомогою сумісного покриття витрат.
Вони хочуть, щоб ви відчули частину фінансового болю. Це погодить стимули зі страховою компанією. Якщо ви оплачуєте частину вартості, ви двічі подумаєте, перш ніж записуватися на МРТ з приводу головного болю, який не є екстреним.
Поширені механізми сумісного покриття витрат включають:
- Франшиза (Deductible): Фіксована сума, яку ви платите зі своєї кишені щороку до початку дії покриття.
- Коплата (Copay): Фіксована сума, що оплачується в момент надання послуги (наприклад, 20 доларів за візит до лікаря).
- ** Співучасть у витратах (Coinsurance): ** Відсоток від вартості послуги, яку ви сплачуєте після того, як франшиза буде покрита.
Ці структури призначені зниження неефективності. Але вони також творять нові проблеми.
Якщо пацієнти відкладають лікування, щоб зберегти гроші, симптоми можуть погіршитися. Підсумкова вартість лікування може бути набагато вищою, ніж вартість початкового обстеження. Це інший вид ризику. Страхові компанії та пацієнти завжди повинні знаходити баланс.
Основні проблеми
У кожному разі структура угоди визначає поведінку.
Коли ризик усувається з ухвалення рішень, обережність зникає.
Не означає, що соціальні мережі безпеки слід усувати. Програма допомоги проблемним активам (TARP) запобігла колапсу всієї системи. Медичне страхування забезпечує основний захист від серйозних захворювань.
Але ми маємо усвідомлювати компроміси. Кожна політика, кожен кредит, кожен контракт містить приховану структуру стимулів.
Чи ризикуєте ви самі? Чи хтось інший?
Якщо ви не знали, можливо, саме ви опинитеся зі збитками, коли музика припиниться.
Ця система винагороджує тих, хто розуміє, де насправді лежать ризики. Більшість людей не знає. Вони знають про вигоди. Вони ігнорують приховані витрати.
Поки що стимули не зміняться, моральний ризик залишиться. Він продовжуватиме впливати на наступну кризу так само, як вона вплинула на попередню.
