Дональд Трамп розв’язав те, що багато хто вважає безрозсудною війною з Іраном, крок, мабуть, обумовлений особистим імпульсом, а не стратегічними розрахунками. Смерть верховного лідера Ірану в першу годину конфлікту загострює небезпеку для всіх сторін, включаючи США, Ізраїль та весь регіон. Хоча ситуація, схоже, назрівала протягом кількох місяців – із нарощуванням військової присутності США та виходом Трампа з іранської ядерної угоди у 2018 році – траєкторія війни та її остаточний вплив на режим Ірану залишаються головними невідомими.
Історія Втручання та Непередбачених Наслідків
США давно причетні до іранських справ. Від перевороту ЦРУ 1953 року, що встановив шаха до наслідків революції Рухолли Хомейні після 1979 року, американська політика неодноразово змінювала політичний ландшафт Ірану. Наслідки цих інтервенцій продовжують відчуватись у регіоні і сьогодні. Поточний підхід Трампа – удар для обезголовлення, без видимого довгострокового планування – ризикує повторити помилки минулого. На відміну від попередніх військових операцій, де США мали чіткі стратегічні цілі, у цій війні, схоже, відсутня певна кінцева мета, крім розпливчастої надії на «зміну режиму».
На Кону: Кров, Бізнес та Непередбачувана Відповідь
Перші жертви вже є. Троє американських військовослужбовців загинули, п’ятеро отримали поранення. Попередні тактичні успіхи Трампа – авіаудари з іранських ядерних об’єктів та рейд із захоплення Ніколаса Мадуро – залежали від того, щоб уникнути загибелі американців. Цього разу, проте, ризики вищі.
Іран, хоч і ослаблений, зберігає здатність завдавати ударів за межами Близького Сходу. Розвідка попереджає, що Іран активно шукає можливості для ліквідації чиновників, причетних до вбивства Касема Сулеймані у 2020 році. Рішення Трампа прибрати охорону з цих цілей викликає питання про те, чи ставить він особисту образу вище національної безпеки.
Конфлікт також перетинається з бізнесовими інтересами Трампа. Сім’я Трампа має великі фінансові зв’язки з державами Перської затоки – Саудівською Аравією, ОАЕ та Катаром, які тепер перебувають під загрозою іранської відплати. Мотиви президента можуть бути обумовлені цим фінансовим тиском, створюючи конфлікт між інтересами США та його особистим багатством.
Ілюзія Перемоги та Тяжкість Історії
Заява Трампа про те, що він завершить війни, звучить фальшиво, оскільки він розпалює ще один конфлікт. Його адміністрація не має послідовного плану щодо того, що відбудеться після воєнних ударів, що нагадує провали війни в Іраку. На відміну від післявоєнної стратегії адміністрації Буша, у Трампа, схоже, немає чіткого бачення стабілізації Ірану або забезпечення мирного переходу влади.
Історія показує, що американське втручання у іранські справи рідко закінчується добре. Переворот Ейзенхауера, нафтові кризи Ніксона і операція зі звільнення заручників при Картері підкреслюють довгострокові наслідки втручання у внутрішні справи Ірану. Трамп може вірити, що він зможе здобути швидку перемогу, але реальність набагато складніша.
Насамкінець, війна Трампа з Іраном – небезпечна авантюра з непередбачуваними наслідками. Відсутність стратегічного планування, перетин з особистими бізнес-інтересами та тяжкість історії вказують на високу ймовірність ескалації та довгострокової нестабільності. Вихід залишається невизначеним, але одне зрозуміло: цей конфлікт – гра в кістки з високими ставками, де на коні доля Близького Сходу.
