Грошово-кредитна політика є основним засобом, за допомогою якого уряди спрямовують економічний корабель. Вона відрізняється від фіскальної політики, що включає державні витрати та податки. Натомість грошово-кредитна політика суворо фокусується на грошовій масі та відсоткових ставках. Теоретична мета проста: підтримувати високий рівень зайнятості, запобігати спіралі зростання цін і забезпечувати стабільне зростання. Насправді це складний баланс, керований центральним банком країни.
У Сполучених Штатах ця відповідальність лежить на Федеральній резервній системі (ФРС). ФРС не діє навмання. Вона використовує три конкретні інструменти для впливу на економіку. p align=”justify”> Операції на відкритому ринку включають купівлю або продаж державних цінних паперів для регулювання кількості готівки в банківській системі. Дисконтна ставка – це відсоткова ставка, яку Федеральна резервна система стягує з комерційних банків за короткострокові кредити. Резервні вимоги визначають, яку частину готівки банк повинен зберігати, а чи не видавати як кредитів.
Зміна цих важелів впливає вартість запозичень. Низькі відсоткові ставки стимулюють споживання та інвестиції. Вищі ставки охолоджують економіку. Цей механізм є важливим, тому що довгостроковий економічний консенсус сформувався після Другої світової війни. Економісти зійшлися на думці про сувору правду про інфляцію. У довгостроковій перспективі інфляцію викликають не жадібні компанії та не збої у ланцюжках поставок. Вона виникає, коли грошова маса росте надто швидко, порівняно з кількістю доступних товарів та послуг.
Це усвідомлення породило монетаризм — ідеологію, яка ставить контроль над грошовою масою вище за інших змінних. Логіка проста. Надлишок грошей, що переслідують дуже малу кількість товарів, призводить до зростання цін. Контролюючи грошові потоки, центральні банки можуть теоретично підтримувати цінову стабільність. Це делікатний процес. Якщо виникають проблеми з грошовою масою, існує ризик економічної стагнації та гіперінфляції. Завдання ФРС — прокладати цей вузький шлях, коригуючи процентні ставки та резерви у реальному часі, щоб економіка залишалася на правильному курсі.
Механіка контролю
Щоб зрозуміти, як працює ФРС, необхідно знати конкретні інструменти, які вона використовує. Це не абстрактні концепції. Це спеціальні механізми, що впливають на процентні ставки за іпотечними кредитами, автокредитами та ощадними рахунками.
Операції на відкритому ринку є найчастіше використовуваним інструментом. Коли ФРС купує державні облігації, вона вливає гроші у банківську систему. У банків з’являється більше коштів. Вони надають більше кредитів. Відсоткові ставки падають. Коли ФРС продає облігації відбувається зворотне. Вона вилучає гроші із системи. Ставки зростають. Це пряме маніпулювання грошовою масою – спосіб ФРС реагувати на поточні економічні зміни.
Дисконтна ставка відіграє допоміжну роль. Вона встановлює нижню межу відсоткові ставки економіки. Коли комерційним банкам потрібна готівка, і вони не можуть отримати їх з інших джерел, вони запозичують у ФРС за дисконтною ставкою. Підтримуючи ці ставки стабільному рівні, банки можуть зберігати ліквідність у періоди стресу. Це запобігає поширенню системних криз.
Резервні вимоги – найменш гнучка міра. Вони визначають мінімальну суму коштів, яку кожен банк має зберігати у резерві. Зміна цих вимог може мати сильний мультиплікативний ефект. Навіть невелике збільшення може призвести до значного скорочення банківського кредитування, що швидко призведе до посилення економічних умов. Зниження вимог може дати зворотний ефект. Через свою грубу силу ФРС рідко змінює резервні вимоги. Вона віддає перевагу більш тонкому впливу операцій на відкритому ринку.
Чому грошова маса важливіша, ніж ви думаєте
Взаємозв’язок між грошовою масою та інфляцією який завжди очевидна для середнього споживача. Ви бачите, як зростають ціни у продуктовому магазині. Ви звинувачуєте в цьому магазин чи уряд. Це
